Готель Європа – один з найстаріших готелів Любліна

На Литовській площі можна легко помітити велику будівлю, яка огороджує її зі сходу. Це готель “Європа” – один із найстаріших чинних готелів Любліна. 

Поява

Готель стоїть на колишній території палацу сім’ї Чарторийських. У середині ХІХ століття маєток поділили на окремі ділянки. Західну його частину, у якій знаходився сад для прогулянок, так званий “звіринець”, купили у 1865 Франциск Хобжинський і Хайм Форстер. 

Нові власники того ж року почали будівництво готелю. Архітектором став Людовік Шамота. Хоча будівля і була нова, та за традицією яка склалася в минулі роки, її зробили максимально схожою на будівлю варшавського готелю “Європа”. Фундатором проєкту став граф Ян Замойський. 

Будівництво споруди проходило у два етапи. Крило, яке виходить на вулицю Краківське передмістя закінчили в 1866. Там розміщувалися кімнати для клієнтів та ресторан. Частину готелю від Литовської площі збудували на рік пізніше. У ній знаходилися приватні квартири та ванні кімнати. 

Відкриття готелю було великим святом для міста. Підкреслювалося його особливе значення та вигідне положення: біля Губернаторського палацу та недалеко від ратуші. Ціна за одну ніч коливалася від двадцяти до сімдесяти п’ят російських копійок. До прикладу, за кілограм пшеничної муки потрібно було віддати близько шістнадцяти копійок.  

Зміна власників

Уже через рік після будівництва заклад купив Роман Окулічек за сто десять тисяч рублів. У 1886 споруду перекупив Ян Міхеліс. Він надав готелю сучасного вигляду і поєднав його зі сусідньою кам’яницею. 

Після смерті в 1926 році, згідно з заповітом, будівля перейшла до Люблінського Доброчинного Товариства. Тоді готель оцінили в колосальні для того часу 899 799 тисяч злотих. Це спричинило судові позови на тему того, чи товариство мало отримати таку дорогу нерухомість. В результаті ¼ будівлі отримала Софія з Ястків Міхелісова – вдова покійного власника. 

Функціонування

Впродовж усієї своєї історії готель виконував свої первинні функції. Крім готелю та ресторану всередині знаходилися перукарня, аптека, бюро “Обріс” та фотостудія. 

У воєнний період постраждав фасад будівлі, однак вже у 1944 почалися ремонтні роботи. У 1954 до входу будинку зробили дорогу для автомобілів, яку прибрали після реконструкції Литовської площі у 2017. З 1971 будівлю внесено до списку пам’яток культури. 

Про Литовську площу можна прочитати в статті “Литовська площа – обличчя східної столиці”.

Фото: fotopolska.eu

Стаття підготовлена з використанням матеріалів Encyklopedia Lublina