Люблінський музей – енциклопедія міста
У більшості міст є музеї. Іноді це маленькі кімнатки, де розміщено кілька старовинних речей, іноді величезні комплекси із багатотисячними колекціями різноманітних предметів старовини. Люблінський музей належить до другого типу і розповідає не тільки про історію Люблінщини та Польщі, але й про інші країни та народи.
Закладення
Створення музею пов’язують із двома виставками, які у 1901 році організував Ієронім Лопацінський. Гімназійний вчитель, член і кореспондент Академії Вмінь, він цікавився історичними науками. Перша виставка відкрилася четвертого червня, і демонструвала чотири тисячі різних монет, мап, рукописів та друкованих видань. Наступним стало відкриття двадцять другого червня виставки “Промисловості та сільського господарства”. Однією з її частин був етнографічний відділ, який розповідав про обряди, одяг та мистецтво різних народів.
З часом кількість експонатів росла. Різні колекціонери та організатори віддавали музею власні колекції птахів, рослин, книг, монет та об’єктів мистецтва. У 1914 році було створено організацію “Люблінський музей”, яка повинна опікуватися предметами. Головою нового органу став Шимон Тадеуш Пйотровський.
Розвиток
У 1914 році було закуплено будинок на сучасній вулиці Нарутовича 4 (Narutowicza 4). Війна не припинила роботи над музеєм і вже у 1918 році почалася організація нової експозиції. Заклад прийняв колекцію колишнього наленчувського “Музею земель між Віслою та Бугом” та варшавського маляра Мар’яна Тшебінського.
Урочисте відкриття відбулося вісімнадцятого лютого 1923 року. Перед відвідувачами постали екземпляри старовинних монет, народного мистецтва, свідчення листопадового і січневого повстань, картини польських майстрів та багато чого іншого.
З 1929 до 1939 було проведено етнографічну та геологічну виставки. Усі музейні експонати було каталогізовано та розділено на: археологічні, етнографічні, історичні, мистецькі та природні. Загалом чотирнадцять тисяч об’єктів.
У 1934 було створено статут Люблінського музею, який головним чином підкреслював ціль організації: збір інформації про Люблінщину.
Друга світова та відновлення
Війна завдала закладу неймовірних знищень. Бомбардування зруйнувало частину будівлі, а окупаційна влада розграбувала музей. Зникли вісімнадцять скринь з депозитами, цінні предмети мистецтва та екземпляри тварин. Паралельно з цим, всередині збирали награбовані експонати з усіх музеїв східної Польщі.
У 1944 Комітет народного визволення призначив директором музею Віктора Жувковського. Під його керівництвом розпочалася інвентаризація та підрахунок витрат. Перша етнографічна виставка відбулася у 1946 році, а урочисте відкриття у колишніх будівлях провели у 1949.
Через рік заклад було націоналізовано та перейменовано на “Окружний музей”. У 1954 році головною садибою інституції став Люблінський замок. Уже наступного року відкрилися виставки про історію Люблінщини, польське малярство, народне мистецтво та вироби XVII – XIX століть.
Наш час
У 1987 році закладу повернули стару назву “Люблінський музей”, а у 1998 році його внесли в Державний реєстр. Музей отримав понад тридцять нагород та почесне звання посла Люблінського воєводств.
Зараз колекція закладу складається із кількох сотень колекцій та безлічі екземплярів. У його склад виходять (по посиланню доступні статті):
Фото: fotopolska.eu
Стаття підготовлена з використанням матеріалів Ośrodek „Brama Grodzka - Teatr NN”
Коментарі