Замок – це споруда, яка присутня майже в кожному древньому місті. Він може бути, як Львівський, де залишилася лише назва гори та кількох вулиць, або ж як замок Любарта, подвір’ям якого й досі можна прогулятися. Люблін теж може пишатися власним замком, який до того ж був тим зерном з якого виросло ціле місто.
Перші згадки
Перші згадки про замок датовані XI – XII століттям, що підтверджують археологічні знахідки. Достеменно невідомо, коли та за яких обставин на території міста було споруджено перші укріплення. Точно можна сказати лиш те, що середньовічна фортеця знаходилася на Замковому пагорбі, та була повністю дерев’яна. За однією з версій це був стандартний для тих часів форпост, закладений за наказом Болеслава Хороброго, однак це неможливо підтвердити. Деякі історики твердять, що біля замку міг знаходитися кам’яний костел, проте це теж не доведено.
Точні дані про історію Люблінського замку відомі з середини XIII століття. У цей час було збудовано башту в романському стилі, яка отримала назву “Донжон”. Пізніше за наказом короля Казимира Великого замок було укріплено і частково перебудовано. Монарх розумів важливість фортеці для оборони держави. Саме в цей час композиція замку набрала чотирикутної форми.
Ягеллони
З приходом до влади династії Ягеллонів укріплення зазнали нових змін. Було збудовано каплицю Святої Трійці з її чудовими візантійськими розписами. Згодом в замок було перенесено міську адміністрацію, а самі фортифікації ввійшли до складу оборонного ланцюга Малопольщі.
У 1520 будівлі знову зазнали змін. Цього разу замок перебудовували на тимчасову резиденцію короля. За сприяння міських старост Станіслава та Яна Течинських укріплення отримали другий поверх, призначений виключно для короля та його свити, головну браму, південну вежу та кам’яницю. Технічне оснащення замку було передовим на той час. Каналізація та водопровід сприяли комфортному життю. Залишки криниці, з якої тягнули воду для водопостачення, були розкопані у 1973 році.
Загалом замок набрав вигляду класичної будівлі епохи ренесансу. Частину проєкту приписують італійцю Бартоломію Береччі. Люблінський замок став першою в історії зареєстрованою будівлею в стилі ренесанс на території Люблінщини. Разом з замком обновилися й інші будівлі. Так каплиця Святої Трійці та башта отримали невеликі доповнення в стилі ренесанс, а від міської брами було збудовано міст, який дозволяв швидко дістатися замку.
Період занепаду та російської влади
Від початку XVII століття будівлі почали занепадати. У 1635 король Владислав IV Ваза наказав відреставрувати замок. Після цього він слугував базою для військ в боротьбі з козаками та шведами. Однак чим далі, тим в гірший стан приходила фортеця. Яків Замойський та Вінсент Потоцький намагалися реставрувати пам’ятку ще у XVIII столітті. Тоді було прибрано багато елементів ренесансу та знижено висоту башти. Однак це не сильно допомогло. А Вже після третього розділу Польщі укріплення прийшли в повний занепад.
Після встановлення в Любліні російської влади, керівники Царства Польського вирішили перетворити замок на тюрму. Це була перша на території Польщі в’язниця в середньовічній фортеці. Було збудовано кілька крил які остаточно перетворили замок на прямокутну будівлю з внутрішнім двориком. Південне крило частково поглинуло овальну башту, та повністю закрило вхід до каплиці Святої Трійці. Також під час тинькування було замазано неоціненні фрески в каплиці.
Впродовж ста тридцяти років у замку функціонували в’язниця, лікарня, суд та пральня. Стіни замкових башт бачили й політичних в’язнів, і січневих повстанців, і учасників першої російської революції.
Замок зараз
У період другої світової замок був другим, після Майданку, місцем репресій. Після звільнення мста всередині було розміщено штаб НКВД. Уже у 1954 замок передали в користування Люблінському музею. Було проведено консервацію будівлі та реставрації. фресок в каплиці. Зараз Люблінський замок є однією з найпопулярніших туристичних цікавинок Любліна.
Більш детально про каплицю Святої Трійці.
Більше інформації про концентраційний табір “Майданек”.
Фото: fotopolska.eu
Стаття підготовлена з використанням матеріалів Ośrodek „Brama Grodzka - Teatr NN”
Коментарі