Ініціатива Польщі та країн Балтії: заклик до ЄС обмежити імпорт зерна з Росії та Беларусі

У контексті продовження конфлікту в Україні, Польща та країни Балтії – Литва, Латвія, Естонія, разом із Чехією, виступили з ініціативою до Європейської Комісії про введення обмежень на імпорт зерна з Росії та Біларусі. Литва як ініціатор звернення, вказує на значні обсяги імпорту російського зерна, які у 2023 році склали 1,53 млн тонн на суму €437,5 млн. Литовське міністерство сільського господарства висловлює занепокоєння, що частина цього зерна могла бути вивезена з окупованих Росією територій України, підкреслюючи моральний аспект заборони. Водночас Латвія уже вжила конкретних заходів, запровадивши заборону на імпорт зерна з Росії та Біларусі. Цей крок демонструє готовність країни діяти незалежно, але також підтримує ідею колективної дії з боку ЄС для більшої ефективності санкцій. Естонія, підтримуючи цю ініціативу, підкреслює свою солідарність з Україною та важливість захисту європейського ринку від потенційно незаконного імпорту. 

Польща акцентує на необхідності захисту внутрішнього ринку та підтримки місцевих фермерів, які відчувають тиск від дешевого імпорту. Запропоновані заходи розглядаються як спосіб збалансувати умови конкуренції та забезпечити справедливість торгівлі. Чехія, долучившись до ініціативи, також висловлює свою об'єднану позицію з іншими країнами ЄС у прагненні обмежити вплив конфлікту на Україні на європейський аграрний сектор. Чехія розуміє важливість забезпечення стабільності внутрішнього ринку та захисту від потенційно неетичного імпорту, який може підсилювати військові дії проти України.

Обговорення цього питання, заплановане на 26 березня на засіданні Ради міністрів сільського господарства та риболовства ЄС, стане ключовим моментом для визначення подальшої політики Європейського Союзу щодо імпорту зерна. Запропоновані заходи мають на меті не лише захистити економіку країн ЄС, але й висловити моральну позицію проти продовження агресії, підкреслюючи значення відповідальної та етичної торгівлі на міжнародному рівні.

Слід нагадати, що у 2024 році стосунки між Польщею та Україною опинилися під загрозою через серію протестів польських фермерів, які заблокували кордон з Україною. Причиною протестів стало невдоволення так званим "Зеленим ладом" ЄС та збільшенням імпорту української сільськогосподарської продукції, яке, за твердженням фермерів, шкодить їхнім інтересам. Акції протесту активно підтримуються Конфедерацією, відомою своїми радикальними позиціями та періодичними публікаціями, що доводять зв'язки найзавзятіших її лідерів з російськими спецслужбами.

Ці протести не тільки спричинили транспортний колапс на кордоні, але й несвідомо взяли в "заручники" Україну, яка веде війну з агресором. На фоні зростання числа жертв серед українського населення через посилення наступу загарбника, дефіциту зброї, затримку гуманітарної допомоги та нестачу продовольства, це також призвело і до суттєвих економічних втрат для польських підприємців, що експортували товари до України. Більше того, польські підприємства, що діяли на українському ринку, також зазнали збитків через ці блокади. 

В Україні ці дії були сприйняті як непродумані та необачні, що не лише ставить знецінює величезну підтримку з боку польського народу, але й фактично дискредитує її. Відтак, це створює потенційні ризики для майбутньої участі польських компаній у процесах відновлення інфраструктури України по закінченні конфлікту.

На тлі зростаючого імпорту товарів з України, який став предметом суспільних дебатів та протестів у Польщі, інша тенденція залишається менш помітною, але не менш значущою. Виявляється, що транзит товарів через балтійські країни та Польщу з Росії та Білорусі, незважаючи на військовий конфлікт в Україні, не тільки продовжується, але й показує тенденції до зростання. Це ставить під питання послідовність та ефективність західних санкцій, спрямованих проти Росії та її союзників.

Парадоксально, але факт: поки одні дороги закриваються для української продукції, інші широко відкриті для товарів з країн, що ведуть агресивну війну проти України. Ця ситуація викликає обурення не тільки в Україні, але й серед громадян Польщі та Балтії, які підтримують Україну у її боротьбі за суверенітет та незалежність.

Ініціатива країн Балтії, Польщі та Чехії з призовом до Європейської Комісії обмежити імпорт зерна з Росії та Білорусі набуває особливого значення у цьому контексті. Вона свідчить про намагання цих країн не лише захистити власні аграрні ринки, але й демонструє їхню принципову позицію щодо неприпустимості економічної співпраці з агресорами.

Така позиція відображає розуміння того, що в умовах глобальної економіки та взаємопов'язаності ринків, економічні санкції можуть стати потужним інструментом впливу. Обмеження на імпорт з Росії та Білорусі не лише надішле чіткий сигнал про неприйнятність військової агресії, але й позбавить агресора значних доходів, які можуть бути використані для фінансування військових дій.

З огляду на зростання транзиту товарів з Росії та Білорусі через Балтію та Польщу, звернення до Європейської Комісії набуває вагомої актуальності. Це викликає потребу у переосмисленні та посиленні економічних обмежень, щоб ефективно ізолювати агресора та мінімізувати його здатність до продовження воєнних дій.