fbpx
15.6 C
Lublin Voivodeship
П’ятниця, 7 Жовтня, 2022
Медицина в Польщі
Скільки заробляють медики в Польщі 2021! Факти і міфи
Скільки заробляють медики в Польщі 2021! Факти і міфи
Скільки заробляють медики в Польщі 2021! Факти і міфи
Скільки заробляють медики в Польщі 2021! Факти і міфи
додомуСпецпроектиІсторія містаСинагоги - знищена історія

Синагоги – знищена історія

Довоєнний Люблін - місто, величезний пласт історії якого пішов у забуття на довгі роки, і лише зараз повільно виходить на світ.

Як ми вже писали у попередніх статтях, до другої світової війни Люблін був зовсім не таким, яким ми його знаємо сьогодні. Третину населення міста складали євреї. Ці люди мали свої будинки, магазини, кладовища і звісно храми. На жаль зараз знищено майже всі згадки про них, а пам’ять залишається жити лиш у нечисленних могилах, концтаборі “Майданек”, та архівних фото.

Що таке синагога?

У перекладі з грецької συναγωγή (синагогі) означає місце для зібрань, тобто дім молитви. Однак, будинки виконували не лише культові функції. Це були школи, зали зібрань, архіви, та місця базування владних інституцій громади. 

Отже, синагога не є храмом у звичному розумінні. Усередині не приносять жертв, не моляться зображенням бога. Це походить із давньої традиції, яка полягає на тому, що єдиною істинною святинею юдаїзму був Перший, а згодом Другий Єрусалимський Храм. Лише у ньому могли приноситись жертви, а після його розграбування і знищення римлянами у 70 році нашої ери, такого місця не залишилося.  

Люблінська традиція 

Євреї в Любліні жили віддавна та у великій кількості. Місто навіть називали “Єрусалим Польського королівства”. Громади славилися своєю релігійністю та збереженням традицій. У 1939 році в Любліні офіційно діяли одинадцять синагог. Більшість із них знаходилися на Підзамчу – давньому місці проживання єврейської громади. 

Великі храми повстали ще до поділів Польщі, у центрі міста їх не було. Після 1815 року ні російська, ні місцева влада не погоджувалися на будівництво або перебудову одного з будинків на дім молитви. Це стосувалося передусім центру міста. Таким чином, у цей час з’являлися лише малі доми молитви у приватних будинках. 

Найстарші об’єкти

Найдавнішою в Любліні була Велика синагога. Збудована після 1569 року з дозволу короля Зигмунда Августа. Разом із нею єврейська гміна отримала дозвіл на організацію талмудичної школи. Через рік було видано De nontolerandis Christianis – особливий привілей, що дозволив вільно розбудовувати єврейський район. У наслідок цього до Великої синагоги добудували меншу – Махарама. 

Обидві споруди створювали комплекс, який використовувався для багатьох цілей. Там розміщувалися інституції гміни, маленька кімната для затриманих злочинців та звісно молитовні зали. При чому, жіночі зали, згідно з традицією, були відділені від чоловічих. 

Упродовж років синагога кілька разів згоряла і руйнувалася, проте її завжди відбудовували. Від 1866 року Велика синагога слугувала для зібрань та служб у великі свята, Марахама – для суботніх служб, а залишок арештантної кімнати – для щоденних молитов. 

Пізніші споруди

До 1862 року євреям заборонялося оселятися за межами Підзамча, тому синагоги з’являлися саме там. В основному вони знаходилися біля вулиці Широка: Хірша Докторовича відома теж як Kotler–szul, Parnes закладена Абрахамом Хейплером, de Chassidim збудована Яковом Горовицем. 

У цей час була спроба організувати велику синагогу на Старому місті. Однак на це не погодилися російська та міська влада, посилаючись на близькість до Домініканського костелу. 

Єврейські еліти не лобіювали цю ідею із завзяттям, оскільки були настільки асимільованими, що не просто не відвідували будинків молитви, але й відносилися до них відверто неприязно, за що і підлягали регулярній критиці. 

Хасиди

Після 1862 почали з’являтися приватні синагоги по всьому місті. Важливе місце серед них займали хасидські будинки молитви. 

Хасиди́зм (від івр. חסידות‎, хасідут — побожний, благочестивий; прибічник, послідовник) — містичне відгалуження юдаїзму, що виникло на території України у першій половині XVIII століття як опозиція до догматично-обрядового формалізму і рабинської ортодоксії та швидко поширилося Східною Європою.

Першою та найвідомішою синагогою хасидського ладу була згадана вище de Chassidim, закладена легендарним Люблінським пророком. Окрім неї снувало ще дев’ять хасидських будинків молитви. Більшість з них були закладені приїжджими з інших міст: Белжиця, Козеніць, Бялої, Радиня та Умані. 

Приватні будинки та професійні синагоги

Окрім великих спеціалізованих будинків після 1862 року з’явилося багато відносно маленьких домів молитви у приватних спорудах. Багато з них слугували місцем зустрічей для певних груп людей. Виділилися так звані “професійні” синагоги, які відвідували перекупники, лікарі, різники, торговці, пекарі, малярі, столярі, водоноси та інші. Своя синагога була у релігійної партії Мірзахі, та різних доброчинних товариств.

Околиці міста

Колишні передмістя, а тепер частини Любліна теж населяли численні євреї. Каліновщизна, Венява та Пяски мали власні синагоги, які своїм значенням не поступалися люблінським. 

Венявська синагога була відносно бідною, оскільки євреї цього району були найбіднішими в місті. Будинок був єдиним спорудженим з цегли на території передмістя. У 1940 році трьохсотлітню споруду розібрали нацисти.

Синагога Каліновщизни слугувала архівом і існувала ще з XVII століття. У її підвалі знаходилися давні архіви та єврейські книги. Споруда згоріла у 1944 році під час визволення міста. 

Третім передмістям були Пяски. Тутешня синагога також стояла з XVIII століття. Дерев’яний будинок існував до 1864 року, після чого на його місці повстала цегляна споруда. Храм замкнули у 1940 році та перетворили на склад металу. У п’ятдесятих роках пожежа залишила лише голі стіни. Згодом на цьом місті з’явився костел, усередині якого в дев’яностих роках встановили пам’ятну таблицю про колишню синогогу. 

Синагоги сьогодні

Друга світова знищила усі люблінські офіційні, а тим більше приватні синагоги. Разом із ними зникли численні релігійні тексти та архіви. На сьогодні діє лише маленька синагога у Єшивас Хахмей Люблін  колишній талмудичній школі, а тепер готелі. 

Крім цього, у будинку на вулиці Любартовська 10 знаходиться чи не єдина вціліла синагога Chewra Nosim, де сьогодні розмішено дім пам’яті.

Фото: fotopolska.eu

Taras Didyk
Студент, журналіст, добре розбираюсь в історії
- Advertisment -

Читайте також

Європейські дні художньої творчості 2021 в Любліні

Європейські дні художньої творчості 2021 — це міждисциплінарна подія, адресована жителям Любліна. Метою проєкту є створення простору для творчого самовираження. Знову в Любліні відбудуться Європейські...
803FansLike
141FollowersFollow
9FollowersFollow